pressclub

  • Збільшити розмір шрифту
  • Розмір шрифту за замовчуванням
  • Зменшити розмір шрифту
Головна сторінка

На краєзнавчий олімп!

Друк

ТО "Струм" та читальна зала Херсонської ОБД запрошують:

     

 

ЛітTerra

Друк

 

Привіт! Пропоную тобі переглянути електронний журнал Літterra , бо, можливо, на його сторінках ти знайдеш для себе щось цікаве і нове, досі ще зовсім не звідане. Мене звати Віра Іванова, я редактор цього журналу. Відтепер наша команда буде супроводжувати тебе у подорожі до бібліотечного світу. Читаючи  наш журнал, ти будеш знаходити багато корисної інформації, яка не лише збагатить твій інтелект, а й принесе частинку позитиву та драйву у твоє життя… Що, вже кортить поринути у світ бібліотечних фантазій, у потужний потік яскравої творчості та інформаційних технологій? То ж не будемо затримувати, а лише запропонуємо переглянути рубрики, у яких знайдуть відображення найактуальніші події нашого життя…

Професія: репортер. Приймаєш активну участь у житті Херсонської обласної бібліотеки для дітей? Тоді тут ти зможеш побачити  фоторепортажі з різноманітних бібліотечних заходів, конкурсів, поїздок. І, якщо пощастить, саме ти цього разу, беручи участь у житті нашої бібліотеки, потрапиш до фотооб’єктива  цієї рубрики…
Ріка Часу. Цікавишся історією? Тоді тобі сподобаються статті про великий шлях  книги від стародавніх рукописів до сучасної енциклопедії, про  книговидання, про відомі бібліотеки і тих, хто їх відвідує…
Сідай і читай! — рубрика для тих, хто дійсно полюбляє читати! Вона стане твоїм гідом у великому царстві світової літератури: тут ти обов’язково знайдеш анотації, відгуки, рецензії на різноманітні книжки…
Автора, автора! Хто не мріяв дізнатись більше про життя своїх улюблених авторів чи поспілкуватись з людьми, чия творчість високо цінується читачами? Є така можливість! У цій рубриці ви знайдете багато корисного і, можливо, віднайдете  формулу успіху…
Захоплюєшся сучасною літературою і намагаєшся бути на хвилі нових подій у світі поезії та прози? Тоді тобі на Поетичний майдан.
Ти яскрава і творча особистість? Пишеш свої твори? — тобі сюди, до рубрики Країна фантазія! Тут ти зможеш продивитись літературні спроби читачів бібліотеки, і, можливо, колись на цій сторінці з’явиться щось, написане тобою…
Літtime —ця рубрика повністю присвячена новинам у світі літератури. Якщо бажаєш завжди бути “у курсі”, то знайдеш багато цікавого на цій сторінці.
Книга, що перевернула мій світ. У кожного в житті трапляється книга, що перевертає внутрішній світ, надихає на вчинки, залишає після себе не лише глибокий слід у душі, а й шлейф загадки… Ця рубрика саме про такі книги та про те, що за таємниці у них приховані…
Cекрети Ордена бібліоманів. Конкурси, тематичні вікторини — саме тут ти не лише активно, весело та корисно проведеш свій час, а й матимеш нагоду продемонструвати свій  інтелект….
Полюбляєш спілкуватись? Завжди маєш свою власну, неординарну точку зору, про що б не йшла мова? Тоді форум Літterra для тебе! Тут ти зможеш брати участь у  літературних дискусіях, спілкуватись з однолітками, обговорюючи якусь книжкову новинку…
Ось ти і познайомився зі змістом нашого журналу… Бажаю приємного перегляду!
                                                                                                     Редактор,
                                                                                                               Віра Іванова

Оновлено 02.11.2010 09:08
 

ЛЕТО ЗА КАДРОМ

Друк

"Ексклюзив літа". Статті переможців конкурсу. І місце і гран-прі 

Лето… Воздух обжигает горячей волной. В нем – пряный привкус  дождя. Под ногами вот-вот поплывет асфальт, но мне все равно.

Сегодня я как на крыльях. Да, да, да! Я буду работать на ТВ! Пусть херсонском, пусть мама еще не знает, пусть это будет сложно, пусть…  Но в мечтах я уже не девочка на стажировке, а корреспондент и ведущая. И даже автор проекта. Великолепная девушка с микрофоном, в сопровождении оператора, привлекающая всеобщее внимание… Интересные люди, значимые события, актуальные темы, легкость работы, уважение к журналистам…

Как же я была наивна! Все началось неожиданно: одним прекрасным утром я узнала, что днем мне предстоит первая съемка. Натянув на себя коротенькие шортики (подчеркивают ноги) и черную майку (скрывает все то, что находится под ней) я отправилась «на задание».

Как выяснилось,  в тот день мне пришлось осчастливить своим сногсшибательным видом городской исполнительный комитет. Осчастливились, похоже, только охранники: ухмыляясь и разглядывая мои ноги (подчеркнутые шортами) и грудь (плохо скрытую майкой), они не пускали внутрь. Когда я все же вошла, то во всей этой красе предстала перед мэром…

Было стыдно, но больше — страшно: оператор спрашивал, что снимать, а я… не знала. Но это было только начало. Еще я успела прогуляться по ночному Херсону в компании все того же мэра, по ошибке чуть не доехать до Николаева (а нужно было на окраину Херсона), познакомиться с воспитательницей, которая стала тележурналисткой, и даже подружиться с представителями налоговой службы. Кстати, о налоговой службе: самое яркое воспоминание – их рейд по Днепровскому рынку. Изредка прячась за оператора и выслушивая лекции о том, на что я имею право, мне удавалось держать микрофон.

Я не знаю, как у ребят с перерывом на обед. Видимо, им не до этого до окончания творческого процесса, который чаще всего затягивается на целый день. Поэтому я начала искать укромное место, чтобы съесть заранее приготовленный бутербродик. Расправиться с ним мне пришлось в курилке, лицом к стеночке (не хотелось смущать остальных).

Вот так я и проводила свои рабочие дни. Они слились в моей памяти в бесконечный поток закадровых текстов и интервью, интервью и закадровых текстов… Задания были однотипными, ответственность — небольшой. Но я верю, что впереди меня ждет что-то большое и светлое: будет новое лето, а за окном телецентра — прохладные улицы Киева.

Вера Иванова

 

Оновлено 09.11.2011 12:26
 

ЗА ЧАШКОЮ ГАРЯЧОЇ НІЖНОЇ КАВИ...

Друк

"Ексклюзив літа". Статті переможців конкурсу. ІІ місце

***
За чашкою гарячої ніжної кави, під ритми фільмованого танго, сходить ласкаве блідо-рожеве коло. Так починається мелодія літа. Надворі прохолодно – це добре, бо скоро, зовсім скоро… затуманене місто перетвориться на пічку. З палючим асфальтом, липким повітрям та протяжними наріканнями бабусь: «Ще ніколи не було такого жаркого літа… Скільки можна!!», але вірити їм не треба. Вони так кажуть кожного року! :)

Настає мій улюблений період дня. Сісти десь на лаву, щоразу іншу, і спостерігати за метушнею. Людей-комах. Комах-людей. Вони звідусюди йдуть і йдуть. Хтось з сумними очима та зсунутим обличчям – одразу видно, людина вчора допізна не спала! Хтось поспішає (важлива конференція), інші – ледве повзуть (мабуть, такі як я), але всі… всі вони приносять мені яскраве задоволення. Мені, котра сидить без діла і просто насолоджується цим своїм літом!
Закінчилося! Тепер дороги і доріжки можуть відпочивати, грітися на сонечку (чи може пектися?), лише деколи їм заважатиме гуркітлива маршрутка. Один-два пасажири і все.  На вулицях порожньо. Кожний шукає собі не місце під сонцем, а місце під кондиціонером. І справді жарко. Сонце в зеніті – пора на siest-у.
Вдома як завжди: голодна кішка, чай і нова книга в яскравій обкладинці. Малюнок – абстракція. 112 сторінка, розмитий сюжет (старе і давно відоме, тільки з новим ім’ям на палітурці)… все як завжди.

Кішка гарна, пухнаста і муркотлива… тільки ще б мовчазною була. Ось тоді точно – золото! Хоча, на її місці кричала б ще й не так, а голосніше. Їсти хочеться! Але ми з нею дружимо. Я їй тайком від мами шматок м’яса (ммм…смачно!), а вона ходить мовчки. Завжди казала, що з будь-ким домовитися можна!
Прийшла, музику ввімкнула (поспівати трохи, доки ніхто не чує), чай зробила, бутерброд з’їла! Можна ще у місто поїхати, з подругою побачитись, відвідати виставку якусь чи просто в кав’ярні посидіти. Тоді вже точно програма максимум виконана. :)

Люблю літній сон. Все одно коли спиш – любо прокидатися!
І взагалі, літо – це коли все навпаки: день-ніч; ніч-день. Вночі сеанс кіно. Перший – обов’язково пригодницький, під крики задурманених голосів на вулиці.  Другий – спокійний, драма чи романтична комедія; вже сплять, ці нічні гуляки! Третій (якщо, звичайно, вистачає сил, залежить від концентрації інформації у драмі) – веселий, комедія!
Так живеш ніби у декількох паралельних світах (+ сновидіння, + книга)!

Буває, надходить ностальгія по навчанню. Сяду, підручник відкрию, 5 хвилин – і все! Закрила, пішла… надворі потиняюсь, в магазин сходжу, за шоколадкою. Обов’язково когось із знайомих зустріну, а це вже надовго. «А пам’ятаєш?»… і сміху до сліз вистачає на півгодини. Шоколад додому так і не донесла.
Літо ніколи не буває довгим. Так день за днем… і місяць пройшов. З мамою в чотири ранку лише 2 рази бігали. Так! Спортом займаємось, але частіше спимо! Такі вже ми.

Звичайно, змінюватися треба, дисципліну в собі виховувати. Ось восени і почнемо! Там хочеш - не хочеш, а підйом о сьомій ранку гарантовано! Під звуки важкого року, такого, що птахи розлітаються! Але це ще не скоро, це потім! А зараз… ще є час! Посидіти на лаві, почитати книжки, вночі
дрімати-думати про життя… і просто жити цим літом. Сьогодні і зараз!, бо воно таке швидкоплинне. Пісок крізь пальці повільніше тече…


                                                                                                       Даша Мельничук

 

Оновлено 09.11.2011 12:21
 

КАЗКА НА БЕРЕЗІ ЧОРНОГО МОРЯ

Друк

"Ексклюзив літа". Статті переможців конкурсу. ІІІ місце

Всеукраїнський фестиваль Чорноморські ігри вже 13-й раз проходить у м.Скадовську. Це неповторна казка на березі моря, у яку поринаєш разом з учасниками фестивалю. Весь берег Скадовська наповнюється дитячою енергією і, знаходячись там, ти відчуваєш запах та дотик дитинства. Кожного року туди приїжджають зірки великої естради, які колись теж були учасниками цього фестивалю... Крім того, його організатори влаштовують різні конкурси, такі як: на кращі фігури із піску, малюнки на стіні, карнавальну ходу, у якій потім визначають найкращий костюм та багато-багато іншого.


 
Коли дивишся живий концерт, то отримуєш багато позитивних емоцій на цілий рік! Фестиваль "Чорноморські ігри" дивляться і дорослі, і діти. І, незалежно від віку, усім подобаються ці талановиті виступи з народними, національними, сучасними номерами. А маленьким дітям дуже хочеться теж побувати на цій багатій барвами сцені, та мабуть, і не тільки дітям...

Отже, як я вже казала - знаходячись там, поринаєш у багату несподіванок дитячу казку.

Усі 13 років фестиваль був всеукраїнським, а наступного літа він набуде міжнародного маштабу, - саме це оголосив депутат Верховної РАди України та спонсор фестивалю Микола Баграєв на його закритті.

Бажаю усім вам побувати у цій казці на березі моря!!!


Анна Холкіна

Оновлено 09.11.2011 12:29
 


Сторінка 1 із 2

Ваша думка!

Інтернет для мене - це...
 

Хто читає наш журнал

Зараз 1 гість онлайн

Випадкове зображення