pressclub

  • Збільшити розмір шрифту
  • Розмір шрифту за замовчуванням
  • Зменшити розмір шрифту
Зміст Поетичний майдан Поетичний майдан Чого являєшся мені у сні?

Чого являєшся мені у сні?

E-mail Друк PDF
Це красива романтична поезія про нещасливе кохання. Яке ж прекрасне це почуття, чи не так? Не так! І особливо, якщо слова кохання вийшли з-під пера людини, для котрої вони не несуть жодного змісту. Для котрої зізнатися у коханні, як для мене – випити чаю.
    І.Франко, безперечно, талановитий. Писав красиво, ніжно, глибоко… Але він вірив у казки, а якщо бути точним, то в казку під назвою «любов». Знання 14 мов не додало йому здорового смислу та тверезого глузду. Іван Франко чи не хотів,чи не міг зрозуміти, що кохання, як радість і прикрість, пам'ять і амбіції, відчуття свого я і свобода – це всього-на-всього поведінка величезного комплексу нервових клітин.  
    Прискорено б’ється серце, спітніли долоні, у низу живота пробігла солодка судома – ось і всі ознаки закоханості. Спасибі хімічній речовині – фенілетіленаміну! Нічого піднесеного…
    Кажуть, що людина – вище створіння, що люди розумні, красиві, розсудливі… Проте, як завжди, є одне «але»…Наше кохання і поряд не стояло з коханням птахів. Так-так, саме птахів, наприклад, голубів, лебедів, павичів… Закон їх простий: «вмирає один з птахів, вмирає і другий», у людей же – «вмирає один – другий шукає іншого». Все просто.
   Навіщо писати про те, чого не існує? Навіщо писати про те, що повинна розтлумачувати хімія та біологія? Можливо, для того, щоб ми повірили у «казку»? Адже якщо довго посміхатися, то згодом починаєш вірити у щирість своєї посмішки. Можливо, саме за цим принципом і писав Іван Франко.

 

Випадкове зображення